Зовсім нещодавно на історичному житловому будинку №5, що є невід’ємною частиною кампусу КПІ, було відкрито меморіальну дошку на честь його славнозвісного мешканця – видатного українського вченого та інженера Євгена Оскаровича Патона.
І ось 14 березня на вході до того ж під’їзду відкрито ще одну – на честь всесвітньовідомого українського математика ХХ століття Михайла Пилиповича Кравчука.
“Київський політехнік” багато писав про цю визначну постать в історії української науки, про дуже вагомий науково-педагогічний спадок, який залишив Михайло Кравчук прийдешнім поколінням, і значення його математичної творчості, а також про роки його роботи у Київському політехнічному інституті. А от про те, що він впродовж доволі довгого часу і мешкав на території університету, автори публікацій майже не згадували. Тепер коротким матеріальним свідченням про це буде оця гранітна дошка з барельєфом виданого вченого. Понад те, її розміщено просто під меморіальною дошкою зі скульптурним портретом Євгена Патона, адже певний період Михайло Кравчук жив в одному з ним будинку!
На церемонії відкриття, 14 березня 2024 р. Зліва направо С. Довгий, М. Згуровський, О. Кузьмін, В. Кремень та О. Тимоха
“Сьогодні ми відкриваємо пам’ятну дошку видатному українському математику, педагогу, патріоту України Михайлові Пилиповичу Кравчуку. Він був унікальною постаттю. Передусім ми маємо пам’ятати, що він був видатним вченим. Його внесок у вищу алгебру, теорію диференціальних та інтегральних рівнянь, у теорію ймовірностей, математичну статистику та інші розділи математики є величезним. Одним із численних прикладів практичного значення його досліджень є те, що творець першого комп’ютера Джон Атанасов користався працями Михайла Кравчука при роботі над своїм дітищем”, – сказав, розпочинаючи церемонію відкриття дошки, ректор КПІ імені Ігоря Сікорського Михайло Згуровський. Він також нагадав усім, хто зібрався того дня біля будинку №5, що професор Кравчук був видатним педагогом, який вмів розпізнавати таланти і дбайливо їх вирощувати. Саме Михайло Кравчук першим побачив і допоміг розкритися обдаруванням видатного вченого і конструктора авіаційних двигунів Архипа Люльки та фундатора практичної космонавтки, видатного конструктора космічної техніки Сергія Корольова, зіграв значну роль у житті ще одного визначного конструктора ракетно-космічної техніки Володимира Челомея. Серед учнів професора Кравчука був і багаторічний Президент Національної академії наук України, видатний вчений Борис Євгенович Патон, а також багато інших непересічних особистостей, що вписали немало яскравих сторінок в історію національної науки та вищої школи. До речі, лекції свої Михайло Кравчук читав українською мовою і, так само, українською написав і більшість своїх статей, монографій та підручників з математики. Понад те, саме він упорядкував перший український словник математичної термінології й ввів у науковий обіг багато питомо українських математичних термінів.
Учасники церемонії відкриття біля пам’ятника Михайлу Кравчуку
День для офіційного відкриття цього меморіального знака було обрано невипадково: 14 березня світова наукова і освітня громадськість відзначають День числа π – 3-й місяць року і 14-й день цього місяця. До того ж це ще й Міжнародний день математики. Про це розповів Президент Малої академії наук України, академік НАН України і меценат цього проєкту Станіслав Довгий, завдяки допомозі якого на території університету було споруджено ще кілька об’єків, без яких тепер важко уявити Київську політехніку. “Унікальна ситуація, коли в одній квартирі, бо це була комунальна квартира, жили геніальний вчений засновник Інституту електрозварювання Євген Оскарович Патон, народився майбутній видатний науковець Борис Євгенович Патон і видатний математик і видатний українець і патріот Михайло Пилипович Кравчук”, – зауважив він.
І це дійсно так, бо деякий час сім’ї Євгена Патона і Михайла Кравчука жили в одній квартирі цього будинку. Це було на початку 20-х років ХХ століття, після повернення останнього з Богуславщини, де він під час воєнних лихоліть викладав математику в школі села Саварка, яку згодом і очолював, а паралельно перекладав на українську широковідомий підручник з геометрії А.П.Кисельова, готував власний курс лекцій з геометрії та монографію про квадратичні форми і лінійні перетворення тощо.
Про педагогічну діяльність Кравчука говорив на відкритті Президент Національної академії педагогічних наук України, академік НАН України Василь Кремень. “У 20-ті роки, коли відчувалася велика потреба в створенні української навчальної літератури для середньої школи, Михайло Кравчук дуже багато зробив у цьому відношенні. Під його редакцією було видано й перший математичний словник для армії. Тоді була мода на створення нового типу навчальної літератури, тож за його участю та під його редакцією було підготовлено та видано Робочу книгу з математики для учнів 5-7 класів семирічної школи. Він приділяв багато уваги пошуку талановитих дітей і став ініціатором проведення та засновником першої всеукраїнської олімпіади талановитих учнів з математики. Такі олімпіади вже з усіх предметів проводяться і дотепер…”.
А директор Інституту математики НАН України академік Олександр Тимоха згадав про Михайла Кравчука не лише як про видатного математика, але й як про організатора вітчизняної науки. “Він мав безпосереднє відношення до заснування Інституту математики. Вважається, що його засновником був академік ВУАН Дмитро Граве, а співзасновником – його учень Михайло Кравчук, – доповнив розповіді тих, хто виступав перед ним, Олександр Тимоха. – Фактично Кравчук став фундатором академічної математики в Україні, був першим доктором наук, який захистився з алгебри в Україні”. Він також назвав імена деяких відомих українських математиків, які вийшли з математичної школи Михайла Кравчука у КПІ, і закінчив свій виступ словами: “І оцей меморіальний знак на честь Михайла Кравчука в КПІ є до певної міри знаком глибинних зв’язків між академічною математикою, Національним технічним університетом України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” та Малою академією наук”.
Автором пам’ятної дошки є скульптор Олександр Кузьмін. Це не перша його робота в університеті: саме він, за словами Михайла Згуровського, створив дошку на згадку про зодчих, які будували КПІ (вона встановлена біля входу у головний корпус), його твори є і в Навчально-науковому інституті матеріалознавства та зварювання ім. Є.О.Патона, ще дві дошки – батькові і сину Патонам, – які вже висять біля входу до цього будинку. Отож ректор подякував митцеві і висловив сподівання, що його співпраця з КПІ триватиме. До слова, щодо дошок на честь Євгена Патона та Михайла Кравчука, скульптор розповів, що спочатку планувалося зробити просто дві пам’ятні дошки з текстами, що тут, мовляв, жили такі видатні вчені, але потім виникла ідея все ж таки зробити їхні портрети: “І, врешті-решт, вийшов, хоч би як пафосно це звучало, невеличкий “іконостас”, присвячений знаковим особистостям в історії не лише української, але й світової науки”.
Видатний український математик Михайло Кравчук у 1938 році був репресований за звинуваченнями в “буржуазному націоналізмі” та створенні якоїсь міфічної “націоналістичної організації”, засуджений до 20 років тюремного ув’язнення та 5 років позбавлення політичних прав. Він відбував покарання в таборі на Колимі й там 1942 року помер. Лише після кількарічних клопотань його дружини Есфірі Йосипівни в 1956 році Михайла Кравчука посмертно реабілітували “за відсутністю складу злочину”, але ще майже 10 років його ім’я в колишньому радянському союзі практично не згадували. Тільки 1965 року, завдяки зусиллям викладачів КПІ Ніни Вірченко та В’ячеслава Добровольского, а також журналіста і письменника Миколи Сороки (до речі, колишнього автора “Київського політехніка”), ім’я великого українського вченого почало повертатися у вітчизняний науково-освітній простір. Отже, завершаючи церемонію відкриття меморіальної дошки, Михайло Згуровський згадав про величезну роботу професорки Ніни Опанасівни Вірченко у справі відновлення справедливості щодо Михайла Кравчука і увічнення в КПІ його пам’яті. А насамкінець учасники відкриття поклали квіти до його пам’ятника, встановленого на Алеї видатних учених і конструкторів, життя і діяльність яких була пов’язана з КПІ. Алеї, на якій увічнено пам’ять і кількох його учнів…